За чотири роки дні народження «Мальви» перетворилися на справжнє свято спільноти, де зустрічаються литовці та українці, де музика зближує, а іноземні історії хоча б на один вечір стають нашими.

Саме таким – теплим, жвавим і сповненим справжніх емоцій був цьогорічний вечір іменин у КЗ «Saulė».

Ще до початку концерту гості не поспішаючи оглядали виставки, зупиняючись біля робіт українських творців: фотографій Любові Ярмошенко, картин Лідії Кирій та вишивок Мар’яни Стасишин. Зібрані спілкувалися, віталися, ділилися враженнями. Багатьох, здавалося, привело того вечора не лише бажання послухати музику, а й бажання бути разом.

Разом із Шяуляйським духовим оркестром (керівник Гедимінас Брузга) на сцені виступили ансамбль української народної пісні «Ластивочки» (кер. Олена Ластівка), співачка та актриса Олена Ластівка, баритон Ігоріс Данілейко та солістка Адріяна Балсите.

Зал був жвавий – люди аплодували, посміхалися, підспівували та чуйно реагували на твори та емоції виконавців. Кожна пісня отримала потужну підтримку глядачів.

Особливу атмосферу створив і керівник театральної студії «Містер Фокс» Владислав Мозговий. Його тепле спілкування, живі вставні слова і легкий гумор часто супроводжуються сміхом і гучними оплесками.

Пожвавлення вечору надали дитячі колективи: «Цвіт України», колектив сучасного танцю Шяуляйської школи мистецтв «DANCE MIX» та театральна студія «Mister Fox». Дитяча енергія, щирість та мужність на сцені посилили відчуття того, що всі присутні в залі – одна велика родина.

Від щирого серця дякуємо працівникам концертного залу «Saulė» та менеджеру з культурної діяльності Еріці Новіковій за турботу, тепло, відкритість та допомогу у створенні цього вечора.

Велика подяка Шяуляйському духовому оркестру та особливо його художньому керівнику Сігітусу Вайчюльонісу – дякую за натхнення, дружню співпрацю та довіру. Завдяки вам концерт став не лише подією, а й справжнім святом народного земляцтва.

Дякуємо всім виконавцям, партнерам, волонтерам та глядачам. Після таких вечорів музика ще довго звучить у вухах, і стає тепліше на серці від усвідомлення того, що люди можуть бути близькими, навіть якщо говорять різними мовами.