ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ: Здавна литовці відзначали Ужгавенес з піснями, шумом, веселощами, сподіваючись, що гучні гуляння розбудять скуту морозом землю і наблизять теплі дні. Свято має кілька важливих складових.
1. ПРИГОТУВАННЯ МЛИНЦІВ З РІЗНИМИ НАЧИНКАМИ. Як і Масниця (Масляна), литовське свято передує Великому посту, тому на ньому наїдаються досхочу. Всупереч поширеній думці, млинці тут пов’язані не з культом сонця, а із шануванням предків. У цей особливий день, що розділяє природні цикли, посилюється зв’язок між живим і мертвим світами.
2. ХОДИ РЯЖЕНИХ. У старі часи селяни одягали маски – важливо було переодягнутися так, щоб сусіди не впізнали. Тоді ряджені ходили будинками, співали пісні, жартували, танцювали. Костюми та маски, а також створювані за їх допомогою персонажі, відрізняються від слов’янських. Популярним було вбрання козла. Між «цапами» проводять конкурси – кожен учасник має виступити з якимось номером. Постійно можна побачити костюми циган, демонів, відьом. Одну з головних ролей у маскараді грають Лашинініс (Сальний) та Канапініс (Конопляний). Перший уособлює собою зиму та час до початку посту. Зазвичай його зображують із товстим пузом, нерідко він обвішаний ковбасами та іншими м’ясними стравами. Другий персонаж – худорлявий і праведний. Він дотримується посту, тому має особливу силу. У боротьбі, яка ведеться різними способами, перемогу, звичайно, здобуває Канапініс.
3. СПАЛЮВАННЯ ОПУДАЛА ЗИМИ. Опудало називають Море (або Морє). Це ще одна традиція, що зближує Ужгавенес зі слов’янським святом. У литовців процесією, яка веде опудало зими до багаття, керує «генерал», який також може бути «секундантом» у поєдинку Лашинініса та Канапініса.
Існує повір’я, що той, хто не святкуватиме Ужгавенес, «не відпочиватиме протягом року, а його роботу не буде завершено».
0 Comments